Листопад, листопад, Чи з дерев, а чи з неба Той потiк золотий безперервно злiта... Так стомилась душа. I чого ще їй треба? Листя жовте оте замiтає лiта. Приспiв Все промайнуло як в туманi. Моя провина в тiм хiба, Що бiльше серце вже не ранить Минулих спогадiв журба? Листопад, листопад, Кимось кинуте слово Криштелевим вiдлунням на землю лягло. Листопад, листопад, Вже не вернеться знову Те, що було в життi. Що в життi не збулось. Приспi Все промайнуло , як в туманi. Моя провина в тiм хiба, Що бiльше серце вже не ранить Минулих спогадiв журба? Листопад, листопад, Жовтий килим пiд ноги, Замiтає слiди. А чиї ж то, хто зна? Листопад, листопад, Замiтає дороги, Наче долю мою... А чи ж була вона? Приспiв. Все промайнуло, як в туманi... Моя провина в тiм хiба, Що бiльше серце вже не ранить Минулих спогадiв журба? Вальс написан в содружестве с известным украинским композитором Николаем Мельником, Заслуженным Деятелем искусств Украины. Сохранились только ноты. Ефим Хаят |