Книги с автографами Михаила Задорнова и Игоря Губермана
Подарки в багодарность за взносы на приобретение новой программы портала











Главная    Новости и объявления    Круглый стол    Лента рецензий    Ленты форумов    Обзоры и итоги конкурсов    Диалоги, дискуссии, обсуждения    Презентации книг    Cправочник писателей    Наши писатели: информация к размышлению    Избранные произведения    Литобъединения и союзы писателей    Литературные салоны, гостинные, студии, кафе    Kонкурсы и премии    Проекты критики    Новости Литературной сети    Журналы    Издательские проекты    Издать книгу   
Главный вопрос на сегодня
О новой программе для нашего портала.
Буфет. Истории
за нашим столом
1 июня - международный день защиты детей.
Лучшие рассказчики
в нашем Буфете
Конкурсы на призы Литературного фонда имени Сергея Есенина
Литературный конкурс "Рассвет"
Английский Клуб
Положение о Клубе
Зал Прозы
Зал Поэзии
Английская дуэль
Вход для авторов
Логин:
Пароль:
Запомнить меня
Забыли пароль?
Сделать стартовой
Добавить в избранное
Наши авторы
Знакомьтесь: нашего полку прибыло!
Первые шаги на портале
Правила портала
Размышления
о литературном труде
Новости и объявления
Блиц-конкурсы
Тема недели
Диалоги, дискуссии, обсуждения
С днем рождения!
Клуб мудрецов
Наши Бенефисы
Книга предложений
Писатели России
Центральный ФО
Москва и область
Рязанская область
Липецкая область
Тамбовская область
Белгородская область
Курская область
Ивановская область
Ярославская область
Калужская область
Воронежская область
Костромская область
Тверская область
Оровская область
Смоленская область
Тульская область
Северо-Западный ФО
Санкт-Петербург и Ленинградская область
Мурманская область
Архангельская область
Калининградская область
Республика Карелия
Вологодская область
Псковская область
Новгородская область
Приволжский ФО
Cаратовская область
Cамарская область
Республика Мордовия
Республика Татарстан
Республика Удмуртия
Нижегородская область
Ульяновская область
Республика Башкирия
Пермский Край
Оренбурская область
Южный ФО
Ростовская область
Краснодарский край
Волгоградская область
Республика Адыгея
Астраханская область
Город Севастополь
Республика Крым
Донецкая народная республика
Луганская народная республика
Северо-Кавказский ФО
Северная Осетия Алания
Республика Дагестан
Ставропольский край
Уральский ФО
Cвердловская область
Тюменская область
Челябинская область
Курганская область
Сибирский ФО
Республика Алтай
Алтайcкий край
Республика Хакассия
Красноярский край
Омская область
Кемеровская область
Иркутская область
Новосибирская область
Томская область
Дальневосточный ФО
Магаданская область
Приморский край
Cахалинская область
Писатели Зарубежья
Писатели Украины
Писатели Белоруссии
Писатели Молдавии
Писатели Азербайджана
Писатели Казахстана
Писатели Узбекистана
Писатели Германии
Писатели Франции
Писатели Болгарии
Писатели Испании
Писатели Литвы
Писатели Латвии
Писатели Финляндии
Писатели Израиля
Писатели США
Писатели Канады
Положение о баллах как условных расчетных единицах
Реклама

логотип оплаты

Конструктор визуальных новелл.

Просмотр произведения в рамках конкурса(проекта):

32-е мая. Литературный конкурс.

Все произведения

Произведение
Жанр: СказкиАвтор: Фотина
Объем: 5434 [ символов ]
Хвіст- продовження казки про їжачка
Хвіст
 
Сьогодні у Татанчика день народження – йому виповнилося... аж цілий місяць! Голки в нього давно вже затверділи і тільки іноді мама нагадує йому, як він намагався випередити події і вирядився у ялицеві голки. Та пусте! Татанчик після тієї вигадки ніколи не стомлювався вигадувати інші – цікавіші.
Наприклад, побачив він, що у Вовчика та Лиски є хвости. Сказати б, що у Татанчика його немає, та ні, він є – тільки якийсь малесенький. От вирішив їжачок зробити собі подарунок на день народження - придбати новий хвіст. Довго думав, де б його добути. Нарешті придумав. Він давно придивлявся до довгого пасма ковилу, який ріс на лисому пагорбі на краю лісу.
Назбирав Татанчик пучечок довгих сивих стебел ковилу, зв’язав їх, потім з них же сплів довгенький пасок, щоб було чим прив’язати нового хвоста. Вийшов він на славу! Пухнастенький, сивенький – одним кольором з його голками, наче й справді свій.
Вирішив їжачок причепити хвостика і вийти на прогулянку. Дуже кортіло йому у свій день народження бути красивим! Довга розповідь – коротке діло. Припасував якось Татанчик того хвостика і, дочекавшись поки мати, стомлена нічним полюванням, заснула, вийшов на прогулянку.
Вузесенька стежечка вилась серед кущів, наче запрошуючи пройтися по ній, і Татанчик, не вагаючись, пішов тією стежечкою. Він поважно прямував до річки і весь час обертався, милуючись своїм новим хвостиком. Пухнастий пучечок трави тягнувся за їжачком, піднімаючи пил і замітаючи його сліди.
- Ого! Зрадів їжачок, так і мама мене не зможе знайти, щоб покарати за бешкет.
Татанчикові стало так весло, що він почав наспівувати пісеньку про те, що бачив навкруги.
- Ось зелена травичка, а на ній ковалик. Ковалику, ковалець, викуй ти мені ....
- Щоб його такого побажати? Щоб в риму було? Ага, ковалець – стілець - молодець!
- Ось зелена травичка, а на ній ковалик! Ковалику, ковалець, викуй ти мені стілець! Подарую мамі й тату, ач, який я молодець!
Отак, співаючи свої не дуже складні пісеньки, Татанчик не вчувся, як дістався до річки. Тут він побачив двох відомих бешкетників – Вовчика і Лиска. Саме Лиска, бо то його сестричку звали Лискою, а він був хлопчиком - лисом і тому звався Лиско. Побачили малі відчайдухи новий хвіст їжачка і почали з нього глузувати:
- Ой, ой, не можу, ви тільки подивіться на цього малого! Оце так хвіст, мабуть і мій батько не може змагатися з таким хвостатим, - заливався Лиско, адже у його батька був найпухнастіший у всьому лісі хвіст.
А Вовчика одразу ж взяли заздрощі, він, на жаль, не міг похвалитися тим, що в нього дуже пухнастий хвіст. Тому Вовчик, вирішив не просто поглузувати з малого їжачка, а ще й образити його.
- А давай, Лиско, ми його трохи потягаємо за хвіст, - запропонував він Лискові.
Рудий одчайдуха враз схопив їжачка за новий хвіст і почав тягти, намагаючись відірвати. Але Татанчик таки міцно прив’язав його до свого рідного хвоста і тому відірвати не вдалося. Сам їжачок так перелякався, що скрутився у тугий колючий клубочок і навіть дихати перестав. Тоді бешкетники вхопили його за прив’язаний ковил і, розкрутивши, кинули у річку.
Татанчик, відчувши, що вода просочується до нього у середину клубка, розвернувся і почав загрібати передніми лапками, але важкий трав’яний хвіст потяг його на дно.
- Рятуйте! Тону! – заволав він відчайдушно, продовжуючи борсатись у воді, але з дорослих звірів нікого поряд не було, а малі відчайдухи Вовчик та Лиско реготали так, що й самі себе не чули.
Річка ж тягла Татанчика все далі й далі. Він уже і борсатись перестав і поступово занурювався все глибше, залишаючи тільки носик поверх води. Раптом щось сильно смикнуло за прив’язаний трав’яний хвіст і він опинився у повітрі, у польоті знову згортаючись у клубок.
Боляче вдарився об землю і затамував подих, бо ніяк не міг зрозуміти, як він опинився на березі.
- Тату, дивись, яку я рибину впіймав! – почув Татанчик голос малоговедмежати Вайлика, який жив по сусідству з їжачком. Вайликом його кликали за вайлуватість та неквапливість. Він не був таким вреднючим, як Вовчок та Лиско. Більшість часу він проводив або на риболовлі, або у малиннику на узліссі.
- Не муч його, сину, він маленький, та й до того ж колючий! Залиш під кущиком. Прийде до тями, піде додому, мати, мабуть, вже шукає його, - почувся грубий голос старого ведмедя.
Вайлик, щоб не вколотися голками, закотив малого під кущик своєю вудкою та й залишив там.
Довгенько лежав Татанчик під кущиком, поки не почув маминого голосу, який гукав його. Обережно розвернувся, потім довго принюхувався, як учила мама, і тільки пересвідчившись у тому, що поблизу нікого немає, відгукнувся:
- Мамусю, я тут!
Мама прибігла настільки хутко, наскільки дозволяли їй її короткі ніжки. Побачивши нового хвоста, який все ніяк не хотів відриватися, вона сплеснула лапками і промовила:
- Сину, сину! Ніколи не намагайся виправити того, що дала нам природа. Адже наш коротенький хвіст дозволяє нам скручуватись у клубочок так, що не залишається ні однієї шпаринки і вже ніяким способом не можна дістатися до нашого ніжного не захищеного голками черевця. А лисам потрібен густий, пухнастий хвіст для того, щоб під час швидкого бігу триматися у рівновазі. Отже, у кожного з нас такий хвіст, який не заважає, а допомагає в житті. Тепер, сину, пішли додому, бо дома вже готовий святковий пиріг і тато нас зачекався. Твого трав’яного хвоста ми дома відріжемо і залишимо на згадку, щоб ти завжди пам’ятав про цю пригоду.
Copyright: Фотина, 2006
Свидетельство о публикации №107845
ДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 29.09.2006 19:16

Зарегистрируйтесь, чтобы оставить рецензию или проголосовать.
Устав, Положения, документы для приема
Билеты МСП
Форум для членов МСП
Состав МСП
"Новый Современник"
Планета Рать
Региональные отделения МСП
"Новый Современник"
Литературные объединения МСП
"Новый Современник"
Льготы для членов МСП
"Новый Современник"
Реквизиты и способы оплаты по МСП, издательству и порталу
Организация конкурсов и рейтинги
Литературные объединения
Литературные организации и проекты по регионам России

Как стать автором книги всего за 100 слов
Положение о проекте
Общий форум проекта